Оформлення заповіту
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто фізичною особою з повною цивільною дієздатністю. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років та здатна своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Заповіт складається у письмовій формі та має бути особисто підписаний заповідачем і посвідчений нотаріусом. Однак право на заповідане майно виникає у особи, на яку складено заповіт, лише у разі смерті заповідача. При цьому слід мати на увазі, що заповіт може бути змінений чи скасований заповідачем у будь-який час. Він також має право скласти новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Вчинення заповіту через представника не допускається!
Під час оформлення заповіту нотаріус пояснює заповідачеві, що текст заповіту повинен бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача було зрозумілим і не спричиняло непорозумінь або суперечностей, а також не заважало спадкоємцям отримати свідоцтво про право на спадщину.
Нотаріус перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать чинному законодавству, засвідчує заповіт і реєструє його в спадковому реєстрі відповідно до встановленого положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України.
Документи для посвідчення заповіту:
- Паспорт заповідача;
- Ідентифікаційний податковий номер заповідача.
Інформацію про:
- майно (майнові права), що заповідається;
- Спадкоємця (-ів): Прізвище, Ім’я, по-батькові; рік народження; податковий номер, місце реєстрації.