Варто відзначити, що завірення підпису перекладача є одним з можливих способів нотаріального підтвердження перекладу взагалі.
Підпис перекладача під перекладом засвідчується у випадку, коли нотаріус, який здійснює завірення перекладу, не є дипломованим перекладачем мови, з якої здійснюється переклад, або коли клієнти надають свій власний переклад та перекладача для завірення.
Найбільш поширеними є переклади особистих документів громадян, довідок, заяв, афідевітів та апостилю для використання за кордоном. Рідше потрібні переклади іноземних документів для використання в Україні.
Документи можуть бути необхідні для подання до відповідних установ і організацій, таких як посольства, паспортні служби, РАГС, освітні заклади, міністерства, ВВІР тощо.
Також офіційні документи постійно потребують перекладу вітчизняним компаніям, що співпрацюють з іноземними партнерами або мають філії за кордоном, а також закордонним компаніям, які займаються діяльністю в Україні.
У таких випадках переклад вимагає особливої уваги, і не кожен нотаріус здатний забезпечити професійний переклад спеціалізованого тексту. Тому нотаріус засвідчує підпис перекладача, якщо виконуються наступні умови:
- Перекладач підтверджує свою особу паспортом громадянина.
- Він має державний диплом перекладача, що підтверджує його кваліфікацію.
- Документ, переклад якого необхідно завірити, також є наявним.
Зверніть увагу.
Як і у разі засвідчення заяви, афідевіту, перекладу, так і у разі засвідчення підпису перекладача, нотаріус завіряє виключно факти викладені в документі або підпис людини під фактами викладеними в документі, але нотаріус не перевіряє достовірність цих фактів, тому завіривши підпис перекладача, нотаріус не гарантує кваліфікацію перекладача, якщо це перекладач з яким нотаріус не співпрацює.