Під час шлюбу майно, включаючи нерухоме, придбане подружжям, має статус спільної власності. Це означає, що це майно належить обом подружжям рівними частками, якщо інше не передбачено в інших документах або угодах, наприклад, у шлюбному договорі.
Майно, яке є спільною власністю, не може бути продане, передане в подарунок або іншим чином розпоряджено одним з подружжя без згоди іншого. У такому випадку згода обов’язково оформлюється у нотаріуса. Наприклад, для відчуження нерухомості згоду подружжя необхідно оформити за допомогою спеціальної заяви, в якій зазначаються наступні дані:
- Паспортні дані подружжя;
- Об’єкт, що підлягає відчуженню (квартира, житловий будинок, ділянка тощо);
- Характеристики нерухомості (адреса, площа, цільове призначення тощо);
- Підтвердження згоди другого подружжя на певні дії.
Важливо врахувати, що договір купівлі-продажу спільної власності, для якого не було отримано згоди іншого подружжя, може бути визнаний незаконним та розірваним у будь-який момент.
Чоловік та дружина мають однакові права на володіння, користування та розпорядження майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Зазвичай це стосується всього майна, за винятком випадків, коли існують певні умови, передбачені шлюбним договором або іншими домовленостями між подружжям.
Зазвичай будь-які угоди щодо спільного майна здійснюються за згодою обох чоловіка та дружини. Однак, при здійсненні менших угод, таких як покупка побутової техніки, зазвичай не потрібна письмова згода.
Але у випадку придбання або продажу значного майна, такого як квартири, будинки, земельні ділянки або автомобілі, обов’язково потрібна письмова згода другого чоловіка.
Важливо ставитися до цього серйозно, оскільки угода, здійснена без офіційної згоди, може бути визнана судом недійсною та скасована в майбутньому.
Закон передбачає, що згода чоловіка повинна бути нотаріально засвідчена, що підтверджує справжність його підпису.
Це стосується таких випадків:
- При відчуженні цінного, значного майна, будь то рухоме або нерухоме майно.
- При вчиненні угод, які потребують обов’язкового нотаріального посвідчення.
- При укладенні угод, які потребують державної реєстрації.
Майно, набуте під час шлюбу, залишається спільною власністю подружжя після розірвання шлюбу. Розлучення не припиняє право спільної власності на майно, яке було набуте під час шлюбу.
Майно, яке чоловік придбав до шлюбу або отримав у якості дарунку, є його особистою власністю. Для відчуження такого майна не потрібна згода другого подружжя, так само як і для відчуження майна, яке належить особисто одному з подружжя відповідно до шлюбного чи іншого договору.
Якщо особа, чия власність відчужується або передається в заставу, не має чоловіка або дружини, вона повинна подати письмову заяву про це нотаріусу. Ця інформація повідомляється іншій стороні угоди і внесена до її тексту. Те ж саме стосується й у випадку, коли незаміжня або неодружена особа купує майно — до договору додається запис про те, що це придбано на її власні кошти.
У випадку розлучення подружжя
Також можуть виникнути ситуації, коли угоди щодо відчуження майна здійснюються колишнім подружжям після їхнього розлучення. У таких випадках рекомендується звернутися до професійного юриста для отримання консультації, щоб уникнути подальших спорів щодо майна.
У таких випадках нотаріусу потрібна згода колишнього чоловіка для проведення угоди щодо спільного майна, якщо розлучення не передбачало розподілу майна і воно залишилося спільною власністю.
Підпис на такій заяві ставиться в присутності нотаріуса, який засвідчує справжність підпису особи. Важливо зазначити, що нотаріус підтверджує лише автентичність підпису, а не змісту заяви.
Випадки, коли згода чоловіка не потрібна
Договір щодо відчуження майна, який підлягає нотаріальному посвідченню, може бути засвідчений нотаріусом без згоди одного з подружжя у випадку, якщо з правовстановлюючих документів, договорів, свідоцтва про шлюб та інших документів випливає, що це майно є особистою власністю одного з подружжя. Це майно може бути придбане до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але згідно з умовами, передбаченими шлюбним чи іншим договором, договором дарування, спадщини або з власних коштів особи.
Договір щодо відчуження майна може бути засвідчений без згоди одного з подружжя в таких випадках:
- Місцезнаходження другого чоловіка невідоме, і це підтверджується судовим рішенням про його визнання безвісно відсутнім, яке набуло законної сили на момент укладання угоди про відчуження майна.
- Одне з подружжя придбало відчужуване майно, коли їхні шлюбні відносини фактично припинилися, а вони жили окремо та розпоряджалися своїми майновими правами незалежно. Для підтвердження цього факту також може бути потрібне судове рішення, що визнає майно особистою власністю одного з подружжя.