Договір довічного утримання укладається між двома сторонами, одна з яких зазвичай є непрацездатною і готова передати нерухомість іншій стороні через свою непрацездатність. Відповідно, інша сторона, в обмін на гроші, допомогу, догляд та інші умови, визначені у договорі, отримує цю нерухомість після смерті непрацездатної особи.
У договорі викладаються такі пункти:
- Зобов’язання щодо непрацездатної сторони (відчужувача).
- Умови переходу нерухомого майна до того, хто здійснює догляд (набувача).
Для укладання договору залучається нотаріус, який:
- Перевіряє відповідність договору законодавству.
- Пояснює сторонам наслідки укладання договору.
- Засвідчує та реєструє договір.
Особливістю укладання договорів довічного утримання є присутність двох факторів одночасно: непрацездатна сторона цікавиться гарантією виконання зобов’язань сторони-набувача, а сторона, яка здійснює догляд, хвилює можливість законного та безпроблемного набуття права власності на майно.
Це пояснюється, з одного боку, недостатньою юридичною освіченістю і, з іншого боку, інформацією у ЗМІ про випадки, коли непрацездатну сторону обманювали, відбираючи житло без належного огляду, або коли сторона, що здійснює догляд і огляд, не могла отримати нерухомість через різні обставини, такі як недостатня юридична обізнаність стосовно договору, присутність законних родичів та спадкоємців або інші обставини.
Обов’язки набувача за договором довічного утримання
У тексті договору довічного утримання чітко визначаються обов’язки набувача майна. Набувач зобов’язаний надавати відчужувачу постійне матеріальне забезпечення та забезпечувати всі необхідні види огляду і догляду згідно з умовами, визначеними у договорі. Зазвичай, у договорі також встановлюється грошова оцінка матеріального забезпечення, яка повинна бути прийнята сторонами.
Якщо набувач має забезпечити відчужувача або третю особу житлом у переданому йому будинку або квартирі, то у договорі конкретно вказується певна частина приміщення, в якому відчужувач або третя особа мають право проживати.
Розірвання договору довічного утримання
Розірвання договору довічного утримання може відбуватися за згодою сторін або в результаті внесення змін до договору. У таких випадках нотаріус оформлює розірвання договору згідно з відповідними правилами, викладеними відповідною Інструкцією.
Також існує можливість укладання договору про надання утримання одному з подружжя, в якому визначаються умови, розмір і строк виплати аліментів. Цей договір повинен бути оформлений у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Також подружжя або особи, які були подружжям, мають право укласти договір про припинення утримання замість отримання права власності на житловий будинок, квартиру або інше нерухоме майно, або отримання одноразової грошової виплати.
Оформлення договору довічного утримання
Договори довічного утримання (догляду) підлягають оформленню нотаріусами відповідно до загальних правил, які застосовуються до посвідчення договорів відчуження.
Фізична особа може бути відчужувачем у договорі довічного утримання незалежно від її віку та стану здоров’я. Натомість набувачем майна за договором довічного утримання може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.
Якщо один із співвласників майна є відчужувачем, то договір довічного утримання може бути посвідчений після визначення його частини в спільному майні або встановлення порядку користування цим майном між співвласниками.
При оформленні договору довічного утримання ставиться заборона на відчуження майна в установленому порядку, що підтверджується написом на всіх примірниках договору.
У випадку смерті фізичної особи – набувача за договором довічного утримання (догляду) без наявності спадкоємців або при їх відмові від договору, нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору. Про це робиться відповідний запис на всіх примірниках договору з посиланням на відповідну статтю Цивільного кодексу України.
Факт смерті набувача підтверджується свідоцтвом державного органу реєстрації актів громадянського стану про смерть.
Правовстановлюючий документ на майно або його дублікат, який міститься у справах нотаріуса, повертається відчужувачу разом з приєднаним до примірника договору довічного утримання листом нотаріуса про припинення дії цього договору. Після цього цей правовстановлюючий документ (або його дублікат) подається до відповідного реєстраційного органу для перереєстрації.
Обов’язки, визначені договором довічного утримання, передаються спадкоємцям, до яких перейшло право власності на майно, що було передано відчужувачем.
У випадку, якщо спадкоємці відмовилися від прийняття цього майна або якщо у набувача немає спадкоємців, договір довічного утримання припиняється, а відчужувач отримує право власності на майно, що було предметом договору.